На кафедрі соціології 27.04.2026. відбулася гостьова лекція!
Випускник кафедри, Голова ГО «Всеукраїнське об’єднання старост» Станіслав Август провів заняття для студентів бакалаврської ОП «Врегулювання конфліктів та медіація» на тему «Масова комунікація в інформаційному суспільстві».
Під час лекції обговорювали:
— як Інтернет трансформує соціальні відносини та повсякденні практики
— новий соціальний порядок мережевих комунікацій
— можливості й ризики соціальних медіа: від демократизації до маніпуляцій та цифрової нерівності
Особливу увагу було приділено сучасним викликам — алгоритмічному впливу, фрагментації аудиторій та ролі соціальних платформ як політичних акторів.
Такі зустрічі — це важливий міст між академічною підготовкою та практикою, що дозволяє студентам краще зрозуміти реальні процеси в сучасному інформаційному суспільстві.
Дякуємо Станіславу Августу за змістовну лекцію та відкритий діалог зі студентами! 👏

Ми багато говоримо про свободу та загальні права, але часто «спотикаємося» об найпростіше – вміння зрозуміти людину іншої статі, іншого гендеру, іншого досвіду, інших поглядів. Гендерні стереотипи – це не просто «картинки з минулого», це невидимі фільтри, які викривляють наше сприйняття і заважають будувати справжнє вільне суспільство. Гендерні конфлікти – це ті бар’єри, які заважають формуванню довіри і порозуміння в суспільстві. Без довіри і порозуміння демократія залишається лише красивим словом, а не реальністю.
📌📌📌Саме тому тема тренінгу «Чому ми не чуємо одне одного: гендерні конфлікти в демократичному суспільстві» від доцентки кафедри соціології КПІ імені Ігоря Сікорського Тетяни Коломієць є важливою, актуальною і затребуваною.
📣23 квітня 2026 року у безпечному і затишному приміщенні Smart Shelter Бібліотеки КПІ імені Ігоря Сікорського на тренінг зібрались амбітні старшокласники Київського ліцею №22 та студенти факультету соціології і права, щоб:
-✅ зрозуміти, що таке гендерні стереотипи і як вони впливають на конфлікти в суспільстві;
– ✅навчитися розпізнавати гендерні конфлікти у повсякденному житті;
– ✅відпрацювати способи конструктивного вирішення конфліктів;
– ✅розвинути навички гендерно-чутливої комунікації та емпатії;
Кажуть, що найскладніша подорож – це шлях назустріч іншому. На тренінгу ми цей шлях подолали разом. Атмосфера в Smart Shelter була неймовірною: відвертість, драйв і те саме круте відчуття, коли стіни непорозуміння, спричинені гендерними стереотипами і гендерними конфліктами, починають руйнуватися.
😍😍😍Тренінг проходив у рамках проєкту «Драйвери демократизації» за підтримки Шведського інституту.😍😍😍

Кафедра соціології КПІ ім. Ігоря Сікорського взяла участь у Всеукраїнській науковій конференції «Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років».
22 квітня 2026 року | КПІ ім. Ігоря Сікорського
У фокусі наших досліджень — соціально-економічні наслідки Чорнобильської катастрофи, трансформація сприйняття ризиків та вплив інформаційних загроз в сучасних умовах.
Говоримо не лише про минуле — а про те, як досвід Чорнобиля резонує з сьогоденням: в умовах війни, невизначеності та гібридних викликів
Дякуємо організаторам за простір для міждисциплінарного діалогу

КПІ ім. Ігоря Сікорського спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста провели воркшоп «ШІ у роботизованих системах оборонного призначення».
👥 32 студенти з Навчально-наукового інституту прикладного системного аналізу (НН ІПСА), Факультету інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ) та Факультету соціології і права (ФСП), разом з експертами МКЧХ працювали над програмними рішеннями, що відповідають нормам міжнародного гуманітарного права.
👥 Серед учасників стутенти кафедри соціології спеціальності С5 Соціологія ОП “Врегулювання конфліктів та медіація” Олег Бажанов та Володимир Литвиненко
📌 Після вступних лекцій студентські команди розробляли концепції роботизованих систем і презентували їх експертам.
⚙️ Серед ключових питань:
🔘 чи може алгоритм ухвалювати рішення замість людини й коли це неприпустимо; 🔘 як зберегти контроль людини над системами ШІ;
🔘 як кібероперації потрапляють у сферу дії міжнародного гуманітарного права;
🔘 де проходить межа відповідальності розробника за наслідки роботи алгоритму.