Міжнародна науково-практична конференція з соціології «Варіації модерну та модернізації: український соціум у контексті глобальних процесів»

З метою з’ясування, по-перше, що являє собою модерне суспільство, а по-друге, проблем, напрямів та перспектив модернізації українського соціуму кафедрою соціології ФСП НТУУ “КПІ” 28–29 листопада 2013 р. була проведена Міжнародна конференція “Варіації модерну та модернізації: український соціум у контексті глобальних процесів”. Участь у конференції взяли майже 200 студентів, аспірантів та науковців з різних країн світу, в тому числі провідні українські соціологи, а також широко відомі вчені з Росії та Великої Британії. Партнерами кафедри соціології в організації конференції виступили Талліннський технологічний університет, Університет Корвінус (Будапешт), Університет Оксфорд Брукс, Вестон консалтинг (Варшава), Академія державного управління при Президентові Киргизької Республіки, журнал “Эксперт – Юг России” (Російська Федерація), Міжнародна асоціація конфліктологів (Москва), Інститут соціології НАН України, факультет соціології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, соціологічний факультет Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та Представництво Росспівробітництва в Україні.

Декан ФСП А.А. Мельниченко відкрив роботу конференції та у своїй доповіді наголосив на вдосконаленні системи управління як необхідної передумови цілісної модернізації України. Завдяки підтримці Росспівробітництва в Україні участь у пленарному засіданні конференції зміг взяти всесвітньо відомий учений Сергій Нефьодов, який запропонував новий, неортодоксальний погляд на витоки модернізації Петра I. Лідери української соціології Євген Головаха, Сергій Макеєв, Андрій Горбачик зупинилися відповідно на проблемах ціннісних засад та перешкод модернізації, на перспективах соціологічного аналізу класів та порівняльних дослідженнях модернізації. Зокрема, Є.Головаха висунув принципово нову концепцію цінностей медіаторів, які покликані виконати функцію містка поміж традиційними цінностями українського соціуму та модерними західними вартостями. С.Макєєв переконливо аргументував на користь релевантності класового аналізу соціуму, аналізу, що покликаний редукувати викривлення дійсності науковими розвідками, натомість А. Горбачик відмітив практично-політичну значущість модернізаційних студій. Старший викладач кафедри соціології НаУКМА та керівник проекту Ukrainian Protest and Coercion Data Центру дослідження суспільства Володимир Іщенко піддав критиці практику “реального неолібералізму” в Україні. Павло Кутуєв розглянув сучасний стан концепцій історичної соціології модерну та модернізації, а також можливість їхнього застосування до українського контексту, з наголосом на ідеї та практиці держави, що сприяє розвитку. Зав. відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, член Громадської гуманітарної ради при Президентові України Сергій Толстов висвітлив політичні, економічні та соціально-гуманітарні аспекти положення України між Заходом і Сходом.

Російські вчені Андрій Коротаєв та Юлія Зінькіна запропонували структурно-демографічний погляд як на глобальну модернізацію, так і на її локальні провалля (парадигматичним прикладом “заарештованого розвитку” слугувала Африка). Британський дослідник Кріс Вестон розглянув взаємодію внутрішніх (національна держава) та глобальних факторів (роль США) у модернізації Південної Кореї. Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна ідентифікував чинники, які сприяють домінуванню рентних практик в економічній поведінці, практик, які блокують постання раціонального капіталізму, а відтак – модерного соціального порядку.

Підсумком роботи конференції стало вироблення більш адекватного розуміння фундаментальних проблем соціологічного вивчення модернізації, як-от дихотомії західноцентричного модерну та множинних модернів; зіткнення імперативів національного розвитку та обмежень з боку світ-системи; а також питання про рушійні сили та перешкоди на шляху модернізації.

Международная научно-практическая конференция по социологии «Вариации модерна и модернизации: украинский социум в контексте глобальных процессов».

С целью выяснить, во-первых, что являет собою модерное общество, а во-вторых, проблемы, направления и перспективы модернизации украинского социума, кафедрой социологии ФСП НТУУ «КПИ» 28-29 ноября 2013 г. была проведена Международная конференция «Вариации модерна и модернизации: украинский социум в контексте глобальных процессов». Участие в конференции взяли почти 200 студентов, аспирантов и учёных с разных стран мира, в том числе ведущие украинские социологи, а также широко известные учёные из России и Великобритании. Партнерами кафедры социологии в организации конференции выступили Таллиннский технологический университет, Университет Корвинут (Будапешт), Университет Оксфорд Брукс, Вестон консалтинг (Варшава), Академия государственного управления при Президенте Киргизской Республики, журнал «Экспорт – Юг» (Российская Федерация), Международная ассоциация конфликтологов (Москва), Институт социологии НАН Украины, факультет социологии Киевского национального университета им. Т. Шевченка, социологический факультет Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина и представительство Россотрудничества в Украине.

Декан ФСН А.А. Мельниченко открыл работу конференции и в своем докладе отметил совершенствовании системы управления как необходимой предпосылки целостной модернизации Украины. Благодаря поддержке Россотрудничества в Украине, участие в пленарном заседании конференции смог принять всемирно известный ученый Сергей Нефедов, который предложил новый, неортодоксальный взгляд на истоки модернизации Петра I. Лидеры украинской социологии Евгений Головаха, Сергей Макеев, Андрей Горбачик остановились соответственно на проблемах ценностных основ и препятствий модернизации, на перспективах социологического анализа классов и сравнительных исследованиях модернизации. В частности, Е.Головаха выдвинул принципиально новую концепцию ценностей медиаторов, которые призваны выполнить функцию мостика между традиционными ценностями украинского социума и модерновыми западными ценностями. С.Макеев убедительно аргументировал в пользу релевантности классового анализа социума, анализа, который призван редуцировать искривление действительности научными исследованиями, зато А. Горбачик отметил практически-политическую значимость модернизационных студий. Старший преподаватель кафедры социологии НаУКМА и руководитель проекта Ukrainian Protest and Coercion Data Центра исследования общества Владимир Ищенко подверг критике практику «реального неолиберализма» в Украине. Павел Кутуев рассмотрел современное состояние концепций исторической социологии модерна и модернизации, а также возможность их применения к украинскому контексту, с ударением на идее и практике государства, что способствует развитию. Зав. отделом трансатлантических исследований Института мировой экономики и международных отношений НАН Украины, член Общественного гуманитарного совета при Президенте Украины Сергей Толстов осветил политические, экономические и социально-гуманитарные аспекты положения Украины между Западом и Востоком.

Российские ученые Андрей Коротаев и Юлия Канина предложили структурно-демографический взгляд как на глобальную модернизацию, так и на ее локальные провалы (парадигматическим примером «арестованного развития» служила Африка). Британский исследователь Крис Вэстон рассмотрел взаимодействие внутренних (национальное государство) и глобальных факторов (роль США) в модернизации Южной Кореи. Владимир Дубровский, старший экономист CASE Украина, идентифицировал факторы, которые способствуют доминированию рентных практик в экономическом поведении, практик, которые блокируют возникновение рационального капитализма, а потому – современного социального порядка.

Итогом работы конференции стала выработка более адекватного понимания фундаментальных проблем социологического изучения модернизации, например дихотомии западноцентрического модерна и множественных модернов; столкновения императивов национального развития и ограничений со стороны мир-системы; а также вопрос о движущих силах и препятствиях на пути модернизации.